Новини

Гість рубрики «Особистості»

24 квітня 2019, 14:39

 Гість рубрики «Особистості» - начальник цеху знезараження стічних вод Міських очисних споруд водовідведення №2 Комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» Олег Загірний.

 Начальник цеху знезараження стічних вод КП «Харківводоканал» Олег Загірний іноді в колі своїх близьких друзів згадує, що на це підприємство він потрапив завдяки «Ромашці», підвідомчому дитячому закладу оздоровлення та відпочинку. Свого часу, його мати, Люкадія Іванівна, працюючи на одному з підприємств Українського товариства сліпих, отримувала оздоровчі путівки для дітей в дитячі установи КП «Харківводоканал» - «Ромашка» і «Факел». Там Олег, спілкуючись з однолітками, багато чув від них про підприємство, де трудилися їхні батьки. Звичайно, він тоді ще не знав, що і йому в майбутньому доведеться працювати в цьому трудовому колективі. Але до цього Олегу довелося пройти досить довгий життєвий шлях.

 

 Олег Загірний«Народився я в трудовій сім'ї, батьки працювали на Харківському тракторному заводі. Це і визначило мій вибір. Після закінчення восьмирічки вступив в міське професійно-технічне училище №11 на спеціальність слюсаря-інструментальника. Коли закінчив навчальний заклад, то отримав направлення на тракторний завод в пресовий цех. Швидко освоївся, з'явилося багато друзів, загалом, все складалося добре. А потім мене призвали до армії. Після закінчення служби знову повернувся на колишнє робоче місце. Підвищував кваліфікацію, отримав 6-й розряд слюсаря-інструментальника. Але почалися нелегкі 90-ті роки минулого століття, і довелося серйозно задуматися про майбутнє», - розповідає Олег Загірний.

 

- І чим же, Олегу В'ячеславовичу, закінчилися Ваші роздуми?

 

- Закінчилися вони тим, що я пішов з заводу і влаштувався працювати в трест «Південспецбуд». Довелося змінити і професію - освоїв спеціальність бетонника. До речі, багато часу провів у відрядженнях в Хмельницькій області, де будували військове містечко для льотчиків. Так ось наша організація займалася в тому числі і прокладкою каналізаційних мереж. Ось тут я і придбав досить непоганий досвід в цьому напрямку.

 

- Скажіть, і де ж Вам став у нагоді цей досвід?

 

 Трудовий колектив цеху- Справа в тому, що з часом я влаштувався в будівельний кооператив, який, зокрема, ремонтував технічні об'єкти на Безлюдівських очисних спорудах. Там я вже працював на посаді керівника дільниці. І знаєте, все тут мені, як то кажуть, припало до душі. В першу чергу, люди - працьовиті і доброзичливі.

 

І коли мені в лютому 1998 року запропонували очолити цех хлорного господарства, я погодився.

 

- Олегу В'ячеславовичу, які виробничі завдання вирішує Ваш підрозділ?

 

 Із Аркадієм Романенко- Якщо популярно, то приблизно з травня по жовтень, коли середньодобова температура досягає 15 градусів тепла і вище, ми займаємося хлоруванням води. Таким чином, займаємося профілактикою інфекційних захворювань, адже в таких умовах відбувається активний розвиток різних бактерій у воді. Фахівці лабораторії щодня роблять забір води в певних місцях річки Уди, і, виходячи з їх показників, коригуємо внесення певної кількості хлору. А ось в зимовий період, коли не проводиться хлорування води, колектив цеху займається профілактикою і ремонтом всього виробничого обладнання. Все робимо власними силами і більше того, надаємо допомогу іншим підрозділам підприємства. А свого часу попрацювали і на міських об'єктах цивільного захисту.

 

Важливо і те, що в 2005 році була проведена капітальна модернізація цеху і відтоді технічні процеси проводяться в одному приміщенні. Це посприяло значному поліпшенню умов роботи, безпеки проведення робіт.

 

- Скажіть, а завдяки чому вдається успішно справлятися з поставленими завданнями?

 

 Дружина Олександра Павлівна- Треба сказати, що в нашому цеху вже багато років як склався професійний, досвідчений і дружний колектив. Тому всі завдання вирішуються якісно і в найкоротші терміни. Звичайно, багато хто вже пішов на заслужений відпочинок, але їм на зміну прийшли гідні люди. Хотілося б відзначити бригадира Володимира Зиміна, а також слюсарів-ремонтників - Валерія Козлюка та Анатолія Морозова. Вони мої вірні і помічники, і радники. При цьому хотілося б відзначити і ту постійну допомогу і підтримку, яку надає керівництво підприємства.

 

А тепер кілька слів про особисте. Тут я познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Олександра Павлівна багато років пропрацювала на Безлюдівських очисних спорудах, а зараз знаходиться на заслуженому відпочинку.

 

- Олегу В'ячеславовичу, цілком ймовірно, у вас є дачна ділянка, де Ви у вільний час працюєте в саду і на городі?

 

 Олег Загірний- Так, у мене є і дачна ділянка, і упорядкований будинок. Але я б хотів розповісти про інше. На території очисних споруд, де раніше не було фруктових дерев, зараз зростає прекрасний сад. Своїми руками ми виростили тут яблуні і груші, сливи і вишні, малину і смородину. І знаєте як приємно влітку, в спеку, випити холодного компоту, який приготовлений із цих фруктів і ягід. До речі, тут же можна зібрати і невелику кількість грибів. А взагалі, восени, в жовтні ми з друзями обов'язково виїжджаємо на свої грибні місця. Це стало прекрасною традицією.

 

- А які ще у Вас захоплення?

 

- З дитинства я дуже люблю дивитися кінофільми - пригодницькі та історичні. Такі, наприклад, як «Невловимі месники», «Чингачгук - Великий Змій», «Оцеола», де в головній ролі знімався відомий кіноактор Гойко Мітіч. І, природно, у вільний час люблю почитати. Все це допомагає мені жити повноцінним і багатогранним життям.